Моделювання механізмів відкритого управління в активних соціально-економічних системах з урахуванням ризику на базі використання теоретико-ігрових моделей Модель — це об’єкт, який заміщує оригінал і відображає найважливіші його риси та властивості для конкретного дослідження при обраній системі гіпотез. Об’єктом моделювання в економіко-математичних моделях є економічні процеси, а сама така модель відображає економічні взаємозв’язки та відносини, що існують у реальній дійсності (в реальних процесах та явищах). Здійснюючи ідентифікацію та інтерпретацію економіко-математичних моделей, використовують економічні показники. Кожна модель реального явища характеризується: об’єктом моделювання; системним описом об’єкта; цілями щодо побудови моделі; принципами та апаратом моделювання; способами ідентифікації та інтерпретації результатів. Об’єктом моделювання може бути або реальна господарська система, або один чи кілька процесів, що розвиваються в даній системі. Для побудови моделі потрібно не просто вказати найменування об’єкта, а й дати його опис у вигляді системи, тобто виявити суттєві грані його взаємодії із зовнішнім середовищем, його структуру. Моделі, що відображають (заміщують) один і той самий об’єкт з різних поглядів, слід вважати різними, а моделювання - це процес побудови, вивчення та застосування моделей. Модель - це є своєрідний інструмент пізнання. Головна особливість моделювання в тому, що це метод опосередкованого пізнання за допомогою об’єктів-заміщувачів. Використання моделювання визначається тим, що багато об’єктів безпосередньо досліджувати чи взагалі неможливо, чи це вимагає багато часу і коштів. Процес моделювання включає три системоутворюючі елементи: суб’єкт дослідження (аналітик); об’єкт дослідження; модель, яка опосередковує відносини між об’єктом, який вивчається, та суб’єктом, який пізнає (аналітиком). Побудова моделі включає чотири етапи: формування системи економічних показників об’єкта моделювання; дослідження діяльності підприємства; формування знань про об’єкт. Знання про модель мають бути скорегованими з урахуванням тих властивостей діяльності об’єкта дослідження. практична перевірка одержаних за допомогою моделей знань та використання їх для побудови об’єкта з метою управління. На основі розглянутих етапів побудови моделей можна зробити висновок, що моделювання - це циклічний процес. Існує безліч класифікацій моделей, які розрізняються залежно від класифікаційних ознак. За цільовим призначенням економіко-математичні моделі поділяються на теоретико-аналітичні (використовуються під час дослідження загальних властивостей і закономірностей економічних процесів) і прикладні (застосовуються у розв’язанні конкретних економічних задач). Відповідно до загальної класифікації моделі поділяються на функціональні, структурні та проміжні (структурно-функціональні).Моделі поділяють на дескриптивні (пояснюють лише факти, які спостерігалися, чи дають прогноз) та нормативні (передбачають цілеспрямовану діяльність). За способами відображення чинника часу економіко-математичні моделі поділяються на статистичні (усі залежності відносять до одного моменту чи періоду часу) та динамічні (характеризують зміни економічних процесів у часі). За тривалістю періоду розрізняють моделі короткотермінового (до року), середньо термінового (до 5 років), довготермінового (10-15 і більше років) прогнозування і планування. За ступенем агрегування моделі поділяють на макроекономічні та мікроекономічні. З урахуванням чинника невизначеності моделі поділяють на детерміновані (в цих моделях використовуються жорсткі функціональні зв’язки між змінними) й стохастичні (тут існує чинник випадковості). При дослідженні цих моделей використовують знаряддя теорії ймовірностей та математичної статистики Розглянемо детальніше математичні моделі. Математична модель — це абстракція реальної дійсності (світу), в якій відношення між реальними елементами, а саме ті, що цікавлять дослідника, замінено відношеннями між математичними категоріями. Сут...